Говорячи про наплічник, з яким є сенс йти по життю, я маю на увазі не конкретно його. Це не про речі в ньому, які ми можемо взяти з собою. Це про наше Я. Про наші відчуття себе та знання себе. Про нашу спроможність та нашу впевненість у собі. Про вміння й навички. Війна дала мені…

Personal experience, practical advice, how not to let yourself fall, how to survive and rise as a civilian in war, Ukrainian case. + 3 author’s short stories КУПИТИ на Amazon: https://www.amazon.com/dp/B0GPXB2XNM The book is dedicated to those who find themselves in difficult life circumstances, but thanks to their own inner strength, they transform horrors into…

Книга про ПЕКЛО, тому що про росію. Цього літа я стояла перед стендом видавництва “Наш Формат” на Літературному ярмарку, що відбувався на території університету Каразіна в Харкові, дивилася на цю книгу, й не хотіла її обирати. Мені здавалося, що читати про росіян мені, українці, буде нелегко через відразу до них. А ще я боялася, що…

Життя героїні могло б пройти в Донецьку і безнапасно тривати там же. Якби не війна, що розірвала над нами небо у 2014-му. З того часу починається інша історія, в якій немає місця слабкості, а є потужне бажання пройти свій шлях переможцем, знайти себе в цій системі координат і встати на ноги після падіння. Життя вимушеної…

З міста дорога веде до кордону. Розбита військовою технікою, подекуди залатана клаптиками відносно свіжого асфальту. В’ється спочатку повз передмістя, потім серед полів, обласканих працею господарів попри близьку війну. Далі розходиться у дві сторони, де наліво поїдеш — до сина з невісткою та онучок. Направо — додому, де чоловік від страху не виходить з подвір’я вже…

Ной відкрив ковчег, як тільки минуло сорок днів, і випустив крука. Той не повернувся, бо скоріше за все знайшов собі харч – значить, вода спала… “Що, вороне, дивишся на мене? Хіба що свого побачив?.. “ Два погляди на мить зустрілися. Зціпилися мовчки. Потім автобус рушив з місця. Крук ще дивився вслід деякий час. У кожного…

Дуже страшно споглядати, як хтось сходить з розуму. Село маленьке, майже всі всіх знають. Ота бабуся завжди голосно кричала на дітлахів, що ганяли вулицею її гусей. А тепер вона кричить на весь підвал від того, що їй щось мариться та вона не може тримати себе в руках, зібрати себе докупи. Коли мій дід помер, моя…