Позначка: роздуми

  • Анна виросла в простій, не заможній родині. Батьки не мали вищої освіти, і все життя пропрацювали на низькооплачуваній роботі. Вдома не було дискусій на цікаві теми. Не було розуміння подій у світі. Майже не було книг, які б формували світогляд. Уявлення про можливості були дуже обмежені – програвався сценарій маленької людини, від якої нічого не…

  • Книга про ПЕКЛО, тому що про росію. Цього літа я стояла перед стендом видавництва “Наш Формат” на Літературному ярмарку, що відбувався на території університету Каразіна в Харкові, дивилася на цю книгу, й не хотіла її обирати. Мені здавалося, що читати про росіян мені, українці, буде нелегко через відразу до них. А ще я боялася, що…

  • Дуже страшно споглядати, як хтось сходить з розуму. Село маленьке, майже всі всіх знають. Ота бабуся завжди голосно кричала на дітлахів, що ганяли вулицею її гусей. А тепер вона кричить на весь підвал від того, що їй щось мариться та вона не може тримати себе в руках, зібрати себе докупи. Коли мій дід помер, моя…

  • Якось чужа дитина, майже підліток, дивлячись з мого вікна на сусідній будинок навпроти, побажала мені: “Якби у вас був такий самий величезний будинок!” Я посміхнулася, бо згадала й свої дитячі колись мрії – такі самі примітивні. Про те, щоб мати чогось більше, ніж у всіх. Краще, ніж у всіх. Про життя “напоказ”, яке формується з…

  • Я прибічниця думки, що багато чого в житті залежить від нас самих. Коли ми знаємо себе, коли вивчили себе, коли працюємо над собою, розвиваємо себе – ми дійсно керуємо своїм життям. Не більшість подій керують нами – а ми керуємо. Ми не віддаємо комусь або чомусь право керувати нами. Ми самі є хазяї свого життя.…

  • Завжди будуть ті, хто оцінює вас по вашій поведінці та починає керувати вами. Невпевненість у словах, у жестах, у вашій власній базі (яка складається з ваших знань, вмінь, досягнень, прагнень, мисленні) дозволить якійсь продавчині на ринку нав’язати вам зайве. Корупціонеру – дозволить витягнути з вас додаткове. Навіть та прибиральниця в офісному центрі, яка кричить на…

  • Вони сиділи на лавочці в дворі багатоповерхівки. Вагітна молода жінка, чоловік років шістдесяти, дівчина-підліток та бабуся, посивіла, але жвава. Вересень вже готувався зайти в місто, попередньо покривши землю пожовклим листям. Дрібним, сірим, висушеним палючим літнім сонцем. Попри ще сильну спеку, яка дивувала містян цим літом, вересень вже був на старті, дихаючи нічною прохолодою. – Ти,…