Якось чужа дитина, майже підліток, дивлячись з мого вікна на сусідній будинок навпроти, побажала мені: “Якби у вас був такий самий величезний будинок!”
Я посміхнулася, бо згадала й свої дитячі колись мрії – такі самі примітивні. Про те, щоб мати чогось більше, ніж у всіх. Краще, ніж у всіх. Про життя “напоказ”, яке формується з чужих оцінок наших досягнень. Потім я цей рівень переросла, зрозумівши, що моя самооцінка, моя самоповага, мій успіх точно не формуються категоріями “більше, ніж у всіх”, “краще, ніж у всіх”, “нехай всі мені заздрять” тощо. Єдиний, з ким є сенс змагатись – це з собою вчорашнім. Єдиний, хто має право оцінювати тебе – це ти сам. Ну може ще зовсім вузьке коло тих людей, які справді є для тебе авторитетами – за умови, що вони вражають тебе самого своїм рівнем розвитку, своїм інтелектом, високим рівнем Особистості.
Так ось, я підліткові наївні судження про те чи інше переросла. А ось дехто так і залишається підлітком на все життя. Схоже, що Трамп має ці ознаки.
Я гадала, що цей фільм створений командою Трампа, щоб допомогти йому виграти вибори. Але здається, що навпаки – пишуть, що Трамп був дуже незадоволений стрічкою. “Це все брехня!!!” – кричав він режисеру. Але в чому ж? Якщо слідкувати за його, Трампа, виступами на публіці, за його поведінкою, якщо робити висновки з того, що і як він говорить, то на мою думку, характер Трампа в фільмі переданий вірно. Люди, з якими він будує бізнес – це люди, схожі за своїми людськими якостіми на нього самого. Адвокат, який, за справжніми фактами та за сюжетом фільму, бере участь у становленні особистості Трампа – такий самий цинічний, як і наш головний герой.
Ви ж не будете багато років поспіль наближати до себе людей, які вам геть неприйнятні? Ви не будете їм довіряти, називати себе їх другом? Я – не зможу. Ви – теж? Або ж… Або між вами є щось спільне, щось таке, що ви готові впускати в своє життя.
“Чхати на те, що про тебе думають! ”
Тут не сперечатимусь.
“Не існує правильного чи не правильного. Не існує моралі, не існує жодної Правди з великої літери. Це звичайні людські вигадки”.
Ні. Правда з великої літери існує. Як і мораль. Це просто такі люди, як Трамп, та ті, хто на нього схожий, хотіли би переробити під себе геть усе чисте та справедливе, що існує в громадянському суспільстві. Це ж так зручно – не підкорятися Правді, якщо саме тобі вона не підходить?
“Вигляд на мільйон має значення.”
Ось це – життя напоказ. Для певного сорту людей і вигляд має значення, і розмір будинку, і віп-заклади, і віп-умови, бо це все саме те, без чого вони не почуваються повноцінними. Це не критика, це просто, напевно, те, як воно все виглядає. Я не закликаю відмовитися від усього, але тут дещо про те, що людина зовнішнім заповнює своє внутрішнє, де є порожнеча. Так, самодостатня людина може мати статки, комфортну автівку, великі фінансові можливості – але при цьому не орієнтуватися на те, щоб бути “най”. Бо тоді, виходить, його психологічний комфорт залежить від тої оцінки, яку дають йому оточуючі. А Трампу важливо бути найкращим, найуспішнішим, найпершим в чомусь.
І ось це – залежність. Це слабке місце, яким досить зручно користуватися тому ж путіну. Фільм починається з того, що молодий Трамп потрапляє в клуб обраних і вихваляється дівчині тим, що навколо сидять найуспішніші люди міста. Це екстаз для таких, як Трамп, коли єдиним мірилом якостей людини для тебе є кількість її грошей. Людина може бути повним лайном, людина може підставити, може переступити через тебе, може зрадити – але це такі дрібниці порівняно з її банківським рахунком, еге ж?..
“Атакуй, атакуй, атакуй…
Нічого не визнавай, все заперечуй…
Ніколи не визнавай поразки…”
У Трампа погана історія. Він порушив Закон. Він не правий. Але є адвокат, який виграє для нього справу, шантажуючи суддю. Використовуючи незаконно отримані фото, відео, прослуховування. Тобто бачите, в чому справа? Ти можеш бути винним за всіма Законами, але тебе вчать не визнавати їх. І ти це приймаєш, як норму для себе.
Це дуже класна настанова – атакувати. Не здаватися. Але за умови, що ти правий. Бо інакше ти дієш, як росіяни, які напали на суверенну державу, вбили тисячі безневинних наших людей, і теж тішаться тим самим “атакуй, не визнавай поразки…”
Що мене неприємно вразило в цьому фільмі – це після всіх подібних настанов ось це досить фальшиве: “Боже, благослови Америку”. Я в це не повірила. Цинікам чхати на демократію. Якщо їм чхати на Закони – їм точно чхати на державу. Я це сприймаю як кіноляп, де Трампа хотіли показати хоч трохи державником, але “ніт”. Вийшло дуже фальшиво. Якщо вже ви, сценаристи, вкладаєте покидькам у вуста такі красиві фрази, то напевно ви орієнтуєтеся, що дивитися це будуть одні дебіли?
“Щоб отримати бажане, забудь про м’яч. Грай людиною. Це країна людей, а не законів.”
Грай людиною…
Трамп каже, що цей фільм – маячня. Що там все неправда. При тому що адвокат, наставник Трампа – реальна людина, і Гугл повний інформацією про нього. Трамп також каже, що України майже не залишилось, вона розбомблена, там вже нікому допомагати. Трамп також каже, що американці віддали Україні мільйони доларів “в нікуди”, тоді як насправді левова частка грошей залишилася в США, в їх економіці. Трамп також казав багато іншої маячні, але ж ми знаємо, що справжня реальність відрізняється від реальності самого Трампа?
“Якби ви зараз втратили свій статок, що би ви зробили?” – “Балотувався б у президенти”.
А може то я наївна настільки, щоб мріяти про Лідерів з великої літери, які йдуть у президенти для того, щоб вирішувати не власні фінансові проблеми, та не потурати власному примітивному Его – а для того, щоб змінювати хід історії, щоб вирішувати проблеми держави. Держави – а не бізнес-партнера Ілона Маска, чиї акції тільки збільшились у вартості завдяки дотичності до влади. Таке враження, що люди, які не розуміються на геополітиці, які зривають військові операції країни, що обороняється від агресора, який висміює біду українців, як наче це не величезна за своїми масштабами війна з часів Другої світової – напевно ж вони мислять категоріями виключно власного бізнесу. Інакше ми би побачили ту саму справедливість, ту саму мораль і ту саму Правду від цих людей. А натомість не бачимо.
І ось ЦЕ тепер обличчя Америки.
Рой Кон (нижче реальне фото) був відомий як лицемір. ВВС так і написало, поряд з такими пікантними фактами про те, що він їв з чужих тарілок у дорогих ресторанах. Гей, все життя переслідував геїв. Займаючи певні посади при владі, інших геїв з посад і звільняв. До своєї смерті заперечував, що хворів на СНІД. Використовував незаконні розмови з суддями у своїх справах. Вживав наркотики. Захищав мафію. Був зрештою звинувачений в обмані клієнтів та позбавлений ліцензії. Достойний наставник певним людям, які особливо не проти такої компанії.
