Завжди будуть ті, хто оцінює вас по вашій поведінці та починає керувати вами. Невпевненість у словах, у жестах, у вашій власній базі (яка складається з ваших знань, вмінь, досягнень, прагнень, мисленні) дозволить якійсь продавчині на ринку нав’язати вам зайве. Корупціонеру – дозволить витягнути з вас додаткове. Навіть та прибиральниця в офісному центрі, яка кричить на вас “куди по помитому??!” – напевно отримує якісь підказки від вас самих, що з вами так можна.
На побутовому рівні це виправляється в тому числі словом НІ, яке сказано спокійно і чітко.
– Ні, я не маю наміру це робити. У мене інші плани.
– Ні, мені це не підходить.
– Ні, я хочу так, як мені буде зручніше.
– Ні…
– Ні ..
– Ні….
Коли ви обираєте якусь річ на ринку або в магазині – найнепотрібніше, на мій погляд, що ви можете зробити – це питати поради в першого зустрічного, яким є, доречі, продавець. Ви показуєте, що не знаєте себе і того, чого ви самі хочете. Ніхто не може знати вас краще за вас самих.
– Брати чи не брати?
Якщо брати, то тому, що ВИ хочете це спробувати. Якщо не брати , то тому, що ВИ вирішили, що воно вам не цікаве. Навіть маючи найкращу подругу, в якої можна спитати поради – набагато краще керуватися власним вибором, власним смаком, власним рішенням. Це не складно, якщо ти пізнаєш себе. Немає однакових людей на цій планеті. Всі смаки і погляди суб’єктивні.
Вони, маніпулятори, підіймають на вас очі, бачать спокій і той факт, що ви прекрасно знаєте, що вам потрібно, і роблять висновки. Вчителька з совковим мисленням – що ви не стадо з керованих батьків, яке вона звикла бачити. Продавець якихось послуг – що ви готові розібратися у питанні і на вашому нерозумінні не заробиш зайвого. Скажена сусідка знизу, яка прискіпується до того, скільки кроків та як голосно ви зробили зранку над її кімнатою – о, я колись мала таку. Це як з циганами: варто відкинути чемність та одразу показати, що на тебе гавкати довго не будеш.
Невпевненість, на мою думку, дійсно часто базується на слабкій внутрішній базі, тобто ти недопрацював над собою. Ти не розібрався, що для тебе важливо, чого ти хочеш, ким ти хочеш бути. Ти або не знаєш, хто ти, який ти – або знаєш, і не в захваті від цього, і замість вдосконалювати себе,ти обираєш бути кимось іншим. Ким ти не є. Це дуже видно. Приклад нашого президента – якраз доречний.
Коли ти перед вторгненням ворога заявляєш, що воювати не хочеш, а готовий домовлятися – ти дозволяєш йому витерти об тебе ноги.
Коли ти посміхаєшся представникам противника, як наче вони мають право на твою увагу – ти даєш їм розуміння, що ти слабкий.
Коли ти невпевнений у собі, коли ти не маєш тої самої власної бази – ти дозволяєш комусь іншому тобою керувати.
І коли вже казати про політику, то якраз невпевнені у собі особи, у яких всередині багато порожнечі, які, можливо, соромляться бути собою, які не вміють сьогодні стати кращою версією себе вчорашнього – вони самі дають дозвіл оточуючим вести себе з ним так, як він те дозволяє. А разом з тим і з усією, можливо, країною.
Написала це під враженням від допису Ігаля Левіна, який каже: ви, хлопці та дівчата, не дозволяйте світу думати, що це виключно ваш “конфлікт”. Виплескуйте його за ваші кордони. Не давайте оточуючим заспокоюватися через те, що виключно ви маєте помирати. Що тільки ви маєте жити в пеклі. Коли це буде ваш “конфлікт” – вони будуть спокійними вічно, бо ваша біда залишиться лише вашою бідою.
Тому не будемо зручними. Ні в побуті, ні в політиці. У внутрішній – так точно, бо перетворимося на ту саму росію.
