“16 марта, когда сво пошла не по плану, нас попросили помочь. 19 марта 2022 года подразделения прибыли из Африки, полностью экипированные, и сразу с колес вступили в бой. Мы вошли в самое тяжелое место – центр укрепрайона Попасной. И к 9 мая 2022 года овладели населенным пунктом…”
Майже два місяці найбільш вмотивовані (грошима) африканські гастролери брали навіть не обласний центр – а містечко в 28 квадратних кілометрів, в Сєвєродонецькому районі Луганської області. Те, як вони себе позиціонують, наводить мене на думку, що вони вважають себе вищими та кращими, ніж рядові росіяни. Бо прибули на фронт не тому, що вважали своїм обов’язком – а тому, що їх попросили. Майже іноземні зірки, які зійшли до рівня простих росіян та погодились допомогти.
“Для того, чтобы спасти армию, которая позорно бежала… заняли линию фронта более 130 км… А 8 октября 2022 года, для того, чтобы дать армии передышку… жертвуя своими жизнями, начали операцию “Бахмутская мясорубка”. В этой “мясорубке” показали успех и хороший результат…”
Здається, що м’ясорубку почали зовсім не росіяни, і зовсім не вагнерівці (бо це якісь окремі пихаті “благодєтєлі” для армії, яка “позорно бєжала із Ізюма”). Бо в м’ясорубці справжнім м’ясом виявилися самі агресори. І це дійсно так, “успєх” і “хороший рєзультат”.
Розмовляють, як урки. Виглядають, як урки. В інтонації – пихатість, нахабність, низький рівень саморозвитку.
Але це зріз російського суспільства – один зі шматків “фєдєраціі”. Де є шматок – прості росіяни, чиї дєрєвні вигоряють вщент, де не було асфальту, інтернету, каналізації, та згодом не було сенсу рятувати ту дєрєвню від пожежі. Де є також шматок – клани, кожен з яких має власне самовпевнене “Я”, “моїх пацанов”, окреме царство, яке купою чекає на можливість порізати провладну сім’ю та зайняти її місце на троні. Є й дивні люди, які вважають, що ці шматки від чогось їх захищають.
Хоча насправді на росії все навпаки…
