В одному з інтерв’ю 2014 року покійний сенатор Джон Макейн казав, що ніщо так не провокує агресора, як слабкість. Здається, він мав на увазі американську владу, яка на той час вагалася більш суттєво допомогти Україні.
Ще тоді Макейн казав про стратегію Путіна відрізати нащ схід та створити сухопутний коридор в Крим. З того часу “стратегія” дещо змінилася – росіяни забажали Київ, але схід і коридор вони на якийсь час отримали, і досі мають. І що такого Макейн не передбачив?
Якби ми були громадянами якоїсь ситої європейської країни, яка перебуває в НАТО та має розвинену економіку – то може й можна бути слабким, бо в тебе є подушка безпеки. Не ти її своєю слабкістю створив, але ти маєш право зі своєю слабкістю на існування – можеш бути слабким працівником, слабким бізнесменом, слабким політиком, слабким юристом тощо… Тебе підтримає набагато сильніша за тебе система. Як в США вона підтримає навіть репера на посаді президента (не дай Бог).
Але ж в України такої системи досі немає…
Згодна, я не можу лізти до кожного в душу та закликати: “зараз не можна бути слабким”. Не на часі жити так, як ти жив вчора, коли країну не бомбили. Не на часі досі перебувати в ейфорії, підтримуючи корупцію, слухаючи відверту пропаганду, вестися на маніпуляції тих, кому війна – як мама рідна, бо завжди були і будуть у війні ті, хто на ній наживеться. Яким бути, як жити та кому вірити – на совісті кожного.
Але ж ніщо так не провокує агресора, як слабкість. Моральна, психологічна, політична, емоційна. Тим більше наші сусіди пролізуть у першу ліпшу шпарину, щоб проїсти діру в нашій незалежності. Коли росія програє остаточно – в думках її мешканців посяде образа. Величезна така образа – що не змогли. Що Вася з Самари був під Києвом та бачив, як живуть х@хли. Що Саня з Астрахані не встиг вкрасти більше. Що ще якийсь хлоп з Бурятії встиг пожити в окупованому Донецьку, і додому йому ніяк не хотілося. Що Іванових поперли з Херсону, а там було так “по-домашнєму”. Що вони принижені, побачили, як екіпіровані ЗСУ. Що у всіх своїх бідах відтепер винні українці, а не той, хто їх послав українців вбивати…
І слабкість з нашого боку – це нова війна. Але ми не зрозуміли цього ще в 2014-му. І в 2019-му не зрозуміли.
А Макейн – класний був дядько. Ось де сила та характер.
